Вперше в історії астрономії далека планета знайдена за допомогою рентгенівських телескопів
У зв'язку з недавніми подіями, пов'язаними з виходом з ладу космічного телескопа Kepler, вчені-астрономи стали потребувати нових інструментів, з допомогою яких можна продовжувати "полювання" за екзопланетами, планетами, що обертаються навколо далеких зірок. І, схоже, такими інструментами можуть стати наземна рентгенівська обсерваторія НАСА Чандра (NASA Chandra X-ray Observatory) і космічний рентгенівський телескоп XMM Newton Європейського космічного агентства, які, в результаті спільної роботи, виявили далеку екзопланету за змінами рівня високоенергетичного рентгенівського випромінювання зірки.
Виявлена планета жодною мірою не нагадує Землю, планета HD 189733b відноситься до класу "гарячий Юпітер" і є роздутим газовим гігантом, розігрітим до украй високої температури випромінюванням прилеглої зірки HD 189733, яка подібна Сонцю і знаходиться на відстані 63 світлових років від Землі в сузір'ї Лисички (Vulpecula). Період обертання планети HD 189733b навколо зірки становить дві доби, а відстань, що їх розділяє, приблизно в 30 разів менше відстані від Землі до Сонця.
Звичайно, вчені вже неодноразово спостерігали за екзопланетами, використовуючи різні методи, такі, як реєстрація слабких змін яскравості світіння зірки в момент, коли планета проходить між зіркою і Землею, і змін положення зірки, викликані гравітаційними силами проходить планети. Але виявлення планети HD 189733b є першим разом в історії астрономії, коли екзопланета спостерігалася в рентгенівському діапазоні.
"Використовуючи транзитний метод в оптичному діапазоні, ми вже виявили тисячі потенційних екзопланет-кандидатів" - розповідає Катя Поппенхаегер (Katja Poppenhaeger), астроном з Центру астрофізики Гарварду-Смітсона (Smithsonian Center for Astrophysics, CfA), - "Можливість вивчати екзопланети в рентгенівському діапазоні для нас вкрай важлива, так як такі спостереження несуть багато нової інформації про властивості цих планет".
Розташовуючись дуже близько до своєї зірки, планета HD 189733b буквально "здуває" сонячним вітром. Цьому у великій мірі сприяють великі розміри самої планети і огортаючої її щільної газової атмосфери. За попередніми розрахунками планета втрачає в хвилину від 100 до 600 мільйонів кілограм матерії, випаровуваної і сдуваемой високоенергетичними частинками сонячного вітру. Але, якщо б розміри планети HD 189733b були б значно меншими, то її не можна було б виявити і вивчити телескопом XMM Newton та обладнанням обсерваторії Чандра.
За рахунок маси матерії планета блокує в три рази більше рентгенівського випромінювання, ніж випромінювання в діапазоні видимого світла, виробленого зіркою HD 189733. Синій відтінок атмосфери планети визначається наявністю в ній частинок силікатних сполук, і цей колір був підтверджений спостереженнями телескопів Spitzer і Hubble.
"Рентгенівські дані вказують на те, що розширена атмосфера планети містить деякі речовини, які поглинають рентгенівські промені, залишаючись прозорими для видимого світла" - розповідає Юрген Шміт (Jurgen Schmitt), вчений-астроном, який працює на Європейське космічне агентство, - "Однак, нам будуть потрібні додаткові спостереження і додаткові дані для підтвердження цієї ідеї".