Вчені припускають, що Земля оточена невидимим ореолом із темної матерії
Темна матерія є видом екзотичної матерії, що володіє масою, але яка не взаємодіє ні з звичайною матерією, ні з випромінюванням, з-за чого ми можемо відчувати її наявність лише за непрямими ознаками. Природа темної матерії була загадкою для вчених протягом багатьох десятиліть і є такою ж загадкою і на сьогоднішній день. З-за "невловимого" характеру темної матерії вченим вдавалося виявити її присутність далеко в глибинах космосу за спотворень світла, причиною яких є гравітаційні сили скупчень темної матерії, але, цілком ймовірно, що досить щільний ореол не-баріонної матерії оточує нашу планету. А свідченням цього факту служать деякі дивацтва в вимірах, виконаних за допомогою супутників навігаційної системи GPS і інших навігаційних систем.
Під час доповіді на конференції Американського геофізичного союзу (American Geophysical Union, AGU), яка проходила у Сан-Франциско в грудні минулого року, Бен Харріс (Ben Harris), експерт в області супутникової навігації і вчений з Техаського університету в Арлінгтоні, описав метод вимірювання маси Землі за допомогою супутників системи GPS, які обертаються по відомим орбітах навколо планети. І, зроблені таким способом вимірювання розходяться з вимірюваннями маси методами, офіційно визнаними Міжнародним астрономічним союзом (International Astronomical Union, IAU).
"Основною перевагою системи GPS є те, що її супутники рухаються з постійною швидкістю по траєкторіях, відомим нам з високою точністю", - розповідає Бен Харріс, - "Знання орбіт і швидкості руху супутників дозволяє нам обчислити масу Землі також з високою точністю". Після аналізу даних, зібраних протягом 9 місяців супутниками навігаційних систем Глонасс, GPS і Galileo, вчені розрахували, що виміряна ними маса Землі перевищує офіційне значення на величину від 0.005 до 0.008 відсотка.
Що ж означає така розбіжність? Це може вказувати на помилку в вироблених вимірах, виконаних за допомогою супутників навігаційних систем або за методикою IAU. Але існує і третій, більш інтригуючий варіант.
Невідповідність результатів вимірювань може бути наслідком впливу ореола або кільця темної матерії, що оточує Землю. Розрахунки Бена Харріса, враховують також масу інших побічних факторів, наприклад, ефектів теорії відносності і гравітаційних впливів від Місяця і Сонця, показують, що для того, щоб викликати таке відхилення вимірювань маси Землі, ореол невидимої темної матерії повинен мати товщину в 190 кілометрів і завширшки 70 тисяч кілометрів, розташовуючись в площині екватора планети.
Цікавий той факт, що гіпотетична присутність скупчення темної матерії в околицях Землі може послужити поясненням деяким іншим явищам "тонкого" плану, які так і не вдалося пояснити донині. Під час руху деяких космічних апаратів в певних зонах космосу неподалік від нашої планети були відзначені аномальні зміни швидкості руху цих апаратів, наприклад, космічного апарату NASA NEAR. Коли цей апарат в січні 1998 року здійснював проліт повз Землі, його швидкість несподівано стрибкоподібно збільшилася на 13 міліметрів в секунду. І подібні аномалії зміни швидкості були достовірно зареєстровані під час прольоту ще двох космічних апаратів в більш пізні моменти часу.
Причиною крихітних аномальних змін швидкості польоту космічних апаратів може служити гравітаційний ефект ореолу невидимої темної матерії. А наступним космічним апаратом, який повинен випробувати вплив аномалії стане апарат NASA Juno, який здійснить проліт повз Землі в листопаді місяці і за змінами швидкості польоту якого вчені будуть спостерігати більш пильно.