Космічний телескоп Hubble виявив дві екзопланети з сильною хмарністю у верхніх шарах їх атмосфер
Нові спостереження, зроблені двома групами вчених за допомогою космічного телескопа Hubble, дозволили виявити дві далекі екзопланети класу суперземля і "теплий" Нептун, атмосфери яких мають сильний хмарний покрив. Це не перші "хмарні" планети, виявлені вченими за весь час досліджень далекого космосу, але нова методика, розроблена вченими, дозволяє розширити спектр досліджень характеристик нових класів далеких світів.
"Обидві планети показують нам те, що ми ще дуже далекі від розуміння різноманіття типів планет, які приховані в різних куточках космосу" - розповідає Хізер Нутсон (Heather Knutson), астроном із Каліфорнійського технологічного інституту, - "Спостерігаючи за екзопланетами ми постійно виявляємо щось нове, і ось зараз дві кардинально різні планети, мініатюрний газовий гігант і суперземля, демонструють нам деякі однакові риси, що, загалом-то, стало для нас певною несподіванкою".
Хізер Нутсон і колеги зосередилися на вивченні планети GJ 436b, планети класу "теплий Нептун", розташованої на відстані 36 світлових років від Землі в сузір'ї Лева. Використовуючи можливості телескопа Hubble, вчені намагалися з'ясувати в дрібних деталях особливості будови цієї планети в момент, коли вона проходила між зіркою системи і Землею. Вчені намагалися знайти "підписи" хімічних елементів, що входять до складу атмосфери планети, в спектрі світла зірки, що пройшло крізь верхні шари атмосфери. Але найбільш цікавим стало те, що вченим так і не вдалося знайти різниці у спектрі світла зірки.
"Ця планета, швидше за все, має шар високих хмар у своїй атмосфері, які повністю затримують весь світ" - розповідає Нутсон, - "Замість водню, яким багаті атмосфери великих планет, що в атмосфері GJ 436b є багато важких молекул, молекул водяної пари, вуглекислого газу, які роблять атмосферу більш щільною і непрозорою, ускладнюючи нам пошук підписів хімічних елементів в спектрі світла".
Друга дослідна група, очолювана Лаурою Крайдберг (Laura Kreidberg) і Джейкобом Біном (Jacob Bean) із Чиказького університету, займалася дослідженнями іншої планети, планети GJ 1214b класу "суперземля", розташованої на відстані 40 світлових років від Землі в сузір'ї Змієносця. Спостереження за світлом дали такі ж результати, як і у випадку з планетою GJ 436b. Спектр світла в момент наявності планети на тлі зірки не відрізнявся від спектра в інші моменти часу, а додаткові спостереження в близькою до інфрачервоного світла області спектру показали, що планета GJ 1214b покрита шаром висотних хмар, що приховують більш низькі шари атмосфери і поверхня цієї планети.
Хмари, "витають" у висотах планет GJ 1214b і GJ 436b, не схожі на те, що ми можемо бачити тут на Землі. У цих хмарах можуть міститися найдрібніші частинки сульфіду цинку, хлориду калію та деякі види складних вуглеводнів, що робить ці хмари схожими на темний туман, що огортає Титан, одну з найбільш таємничих місяців Сатурна.