Синтетичні клітини - великий крок на шляху до створення штучних організмів.
Бактерії, створені в лабораторії Даніеля Гібсона в інституті Дж. Крейга Вентера (J. Craig Venter Institute) стали першими мікроорганізмами з повністю штучно створеним геномом, які були в змозі самостійно розмножуватися. Це досягнення ставить всю область генної інженерії на сходинку вище рівня простого клонування, але якому вона перебувала до недавнього часу.
Дослідження, під час яких були штучно створені повні геноми, а не тільки шматки ДНК, назвали однією з десяти кращих нових технологій згідно з рейтингом MIT Technology Review 2011. Незважаючи на потенційну можливість, дослідники поки що не планують за допомогою нової технології почати створювати абсолютно нові види живих організмів. У синтетичних генів, крім цього, є і маса інших застосувань у фармацевтиці і промисловості, від використання у складі вакцин і до процесів виробництва біопалива.
Протягом багатьох років біологи навчилися створювати штучні частини ДНК, використовуючи обладнання синтезу ДНК. Але ці штучні ланцюжка ДНК були малими, що б скласти цілісний і повний геном. Що б подолає цю перешкоду Гібсон і його колеги використовували для складання повного генома природний контейнер - клітини дріжджів. Короткі ланцюжки штучно створеної ДНК впроваджувалися в геном мікроорганізмів по черзі, етап за етапом, поки не був сформований повний геном. Після цього вчені взяли ці штучні гени і помістили їх всередину бактерії Mycoplasma genitalium, які ставши розмножуватися, розмножили і штучний геном.
Хоча ці дослідження мають для генетики дуже важливе значення, для досягнення генетичної "землі обітованої" - розробки живих організмів, що володіють заздалегідь запрограмованим набором функцій і можливостей, вченим доведеться працювати в поті чола ще не одне десятиліття. Наступний поштовх, який повинен буде значно прискорити генетику в цьому напрямку, згідно з прогнозами, має відбутися протягом наступних п'яти років. Цим поштовхом має стати створення універсального інструменту, якого поки ще, ймовірно, не існує навіть на папері, за допомогою якого можна буде виконувати повне генетичне програмування, з'єднуючи сотні ланцюжків ДНК послідовність генів різних типів і впроваджувати отриманий штучний геном у живі клітини, вилучені з живих організмів.