Встановлено рекорд швидкості передачі даних, рівний 26 терабіт в секунду.
Сучасний Інтернет буквально заповнений різними відеоданими, а це, у свою чергу, пред'являє дуже високі вимоги до швидкості передачі даних. І ця тенденція продовжує збільшуватися буквально по днях. Група вчених з Технологічного інституту Карлсруе в Німеччині (Karlsruhe Institute of Technology, KIT) подала документи на реєстрацію нового світового рекорду швидкості передачі даних. Їм вдалося, застосувавши оптичні методи кодування і декодування сигналу, отримати швидкість до 26 терабіт в секунду, використовуючи одну оптоволоконну лінію і промінь єдиного лазера. Дані на такій швидкості передавалися на відстань близько 50 кілометрів.
Здається, що ж в цьому такого сенсаційного? Адже ми не так давно розповідали про підкорення швидкостей передачі даних, що перевищують значення до 100 терабіт в секунду. Між описаними раніше технологіями і технологією, розробленою у KIT є суттєва різниця, більш ранні технології використовували кілька каналів передачі даних (кілька лазерів або кілька оптичних волокон), що працювали паралельно, а технологія KIT використовує один лазер і один оптоволоконний канал.
На жаль, людство поки ще не має технічну можливість обробити такий величезний потік даних чисто електронними методами, тому, команда з KIT розробила абсолютно новий оптико-електричний метод кодування та декодування даних. В основі цього методу лежить реалізація оптичних обчислень, за допомогою якої вхідний потік даних розділяється на декілька потоків, кожен з яких може в подальшому бути оброблений електронним методом. Основою кодування даних є схема ортогонального мультиплексування поділом частоти (orthogonal frequency division multiplexing, OFDM), яка, в свою чергу є однією з варіацій швидкого перетворення Фур'є (Fast Fourier Transformation, FFT), що використовується повсюдно в мережах мобільного зв'язку, цифрове телебачення та цифрове радіомовлення.
Оскільки левова частина перетворень і обчислень виконується на оптичному рівні, то на це не витрачається додаткової енергії, енергія в цій системі витрачається в основному на створення лазерного випромінювання та на проведення деяких етапів постобробки даних. Тому дана технологія є не тільки надзвичайно швидкісний, але й досить енергозберігаючою.
"Наші результати демонструють, що ми ще дуже далекі до досягнення фізичних меж надзвичайно високих швидкостей передачі даних" - розповідає професор Джюрг Леузолд (Professor Jurg Leuthold), - "Всього кілька років тому швидкість до 26 терабіт в секунду вважалася абсолютно недостиимой і для систем, що використовують багато лазерів. З такою швидкістю можна одночасно передавати близько 400 мільйонів телефонних розмов, раніше в такому ніхто просто не потребував. Тепер же ситуація змінилася і продовжує змінюватися далі".