Вчені передали повідомлення з допомогою першої системи молекулярних комунікацій
Передача сигналів та інформації з допомогою молекул досить поширена в живій природі, послугами молекулярних комунікацій користуються як рослини, так і тварини. Приміром, деякі комахи використовують феромони для передачі призовних сигналів або сигналів про небезпеку, що насувається на досить великі відстані. Тепер вчені, використовуючи схожі принципи, створили першу у світі молекулярну комунікаційну систему, яка може забезпечити передачу безперервного потоку інформації, яку можна використовувати в умовах, коли застосування світла, електромагнітних хвиль, звуку та інших технологій неможливо в силу різних причин.
Розробкою молекулярної комунікаційної системи займалися науковці з університету Йорка (York University), Канада, та університет Ворвика (University of Warwick), Великобританія. Як і в звичайних комунікаційних системах інформація перетворювалася в послідовність двійкових сигналів, а ці двійкові сигнали керували роботою пристрою, испаряющего в навколишнє середовище молекули звичайного спирту.
Першим переданим за допомогою молекулярного каналу повідомленням стала рядок з канадського державного гімну "Про Канада". Ця інформація, закодована у вигляді "хвиль" спиртових випарів, подолала відстань у кілька метрів, була прийнята і безпомилково розшифрована обладнанням приймальної сторони. Все обладнання, приймальний і передавальний, було виготовлено із стандартних вузлів, сумарна вартість яких складає близько 100 доларів.
"Передача інформації за допомогою молекул пахучих речовин схожий на щось шпигунського роману" - розповідає доктор Веизи Гуо (Dr. Weisi Guo) з університету Ворвика, - "Але насправді це досить простий метод передачі інформації, який може працювати тоді, коли використання інших методів просто неможливо".
Слід зауважити, що вчені вже робили спроби й досягали певних успіхів у реалізації методів молекулярної передачі інформації. Але все, чого вдавалося домогтися вченим до цього часу, була передача одиничних сигналів на невеликі відстані. "Нам вдалося зрушити область молекулярних комунікацій на наступний рівень. Ми успішно передали досить довге повідомлення на відстань у кілька метрів".
"Такий вид обміну інформацією навряд чи знайде широке застосування в повсякденному житті, для цього існують більш прості і універсальні методи. Але на нанорозмірному рівні, в медицині, де все ширше починають використовуватися імплантовані в тіло датчики і нанороботи, такий вид комунікацій може виявитися надзвичайно корисним. Адже він ще і вирішує проблему сумісності сигналів від біологічних систем природного походження з механічними і електронними системами штучного походження".